Позакласний захід з історії

Тема:

«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ»

А.В. Свинчук вчитель- методист

Тема: «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ»

Форма проведення - інтелектуальний і творчий квест

Розрахований на учнів 10-11 класів.

Квест « ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ» -

Інтелектуально-творче та інтерактивне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками.

Під час гри команди вирішують логічні завдання, здійснюють пошук на місцевості, будують оптимальні маршрути переміщення, шукають оригінальні рішення і підказки. Після завершення чергового завдання команди переходять до виконання наступного. Перемагає команда, що виконала всі завдання швидше за інших.

Квест « Європейський вибір України» дозволяє поєднати змістовне дозвілля і навчання учнів. В процесі проведення заходу учні мають можливість:

- оцінити свої знання та отримати нові про європейську інтеграцію України;

- продемонструвати свою винахідливість, ерудованість, творчість;

- у тісній співпраці поспілкуватись та поділитися досвідом із своїми однолітками та педагогами.

Мета проведення квесту:

- розширення і конкретизація знань учнів про Євросоюз та

про відносини України з Європейським Союзом;

- формування громадянської позиції дітей в умовах полікультурного середовища;

- виховання в учнів навичок толерантної поведінки.

Завдання квесту:

ü розширити кругозір та знання учасників про історію Європейського Союзу;

ü дати уявлення про переваги євроінтеграції для України;

ü створити умови для ефективної індивідуальної та групової роботи;

ü навчати учнів на практиці виявляти толерантність і терпимість в полікультурному середовищі, знаходити компроміси для досягнення спільної мети;

ü розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, формувати стійкі потреби самостійного пізнання;

ü .

Учасники квесту : учні старших класів , педагоги-організатори шкіл, вчителі історії.

Умови проведення квесту. Перед грою всі учасники об’єднуються в команди (бажано 3 команди по 5-6 учасників), обирають собі назву, девіз, капітана, реєструються і отримують маршрутні листи.

Кожна команда проходить ряд станцій-етапів, де помічники ведучого (вчителі історії, педагоги-організатори або найбільш ерудовані учні ) дають командам завдання. Вони ж оцінюють виконання завдань і виставляють оцінки в маршрутному листіПісля проходження попередньої станції помічники ведучого дають для команди завдання-перепустку, виконавши яке, команда отримує координати наступної записки. Лише після того, як команда її знайде, можна вирушати на наступну станцію-етап (всі записки розкладаються організаторами перед початком гри). Це додаткові пригоди, які викликають в учнів інтерес до гри. При підведені підсумків визначаються переможці і нагороджуються дипломами у номінаціях: «Найерудованіша команда», «Найдружніша команда», «Найшвидша команда», «Найтолерантніша команда» і т.д.

Обладнання: емблеми команд, олівці, папір, картки із завданням, записки із зазначеними іменами координаторів станцій.

План проведення.

1. Реєстрація учасників.

2. Об’єднання учасників у команди.

3. Оголошення мети, завдань та умов квесту.

4. Вітальне слово вчителя - організатора квесту.

5. Роздача маршрутних листів.

6. Вихід команд на станції-етапи.

7. Підведення підсумків.

Станція №1 «Всезнайко»

Вікторина « Що ми знаємо про Євросоюз?»

1. Коли і де було ухвалено проект Договору про Європейський Союз? (1 листопада 1993 року набрав чинності Маастрихтський договір, згідно з яким в м. Маастрихті (Нідерланди) було схвалено проект Договору про Європейський Союз).

2. Скільки країн, входить до складу Європейського Союзу? (28)

3. Яким є прапор Євросоюзу?Скільки на ньому зірок? Символом чого вони стали для європейців?( Прапор - синє полотнище з 12 жовтими зірками, які утворюють коло посередині. Для європейців це символ: 12 апостолів).

4. Хто автор музики Гімну Європи?.(Людвіг ван Бетховен)

5. Як називається єдина валюта Євросоюзу? (євро)

6. Які країни належали до "першої хвилі" розширення ЄС? (Польща, Угорщина, Словенія, Естонія, Чехія, Кіпр, Мальта.)

7. Які країни мають по два представники в Єврокомісії? (Франція, Іспанія, Німеччина, Великобританія, Італія.)

8. Які країни належали до "другої хвилі" розширення ЄС? ( Латвія, Литва, Словаччина.)

9. Які країни мають найбільшу кількість голосів у Європейській Раді? (Німеччина, Франція, Італія, Великобританія.)

10. Яким чином формується Рада ЄС? (До неї входять міністри 15 країн членів, по 1 від кожної країни.)

11. Як називаються вимоги до країн - кандидатів на вступ до ЄС? (Копенгагенські критерії.)

12. Яка країна має найменшу квоту представництва в Європарламенті? (Люксембург 6.)

13. Яка країна має найбільшу квоту представництва в Європарламенті? (Німеччина 99.)

14. Хто очолює Європарламент ? (Президент)

15. Яка країна є асоційованим членом ЄС з 1963 року, але досі не стала повноправним членом? (Туреччина.)

16. Скільки триває президентство країни у Європейському Союзі? (Півроку.)

17. Скільки осіб входять до складу Європейської комісії? (20)

18. Скільки депутатів у Європарламенті? (626)

19.. Коли в Європі відзначається День Європи? (9 травня)

20. Коли було запроваджено єдиний європейський паспорт? (У 1985 р.)

Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Завдання-перепустка на наступний етап гри.

"Цікавинки з капелюха "

Принцип завдання полягає в тому, що команди витягують з «капелюха» по п'ять карток із запитаннями кожній команді. Серед цих карток є 3 "щасливі картки" — вони іншого кольору і за правильну відповідь на них нараховується не 1, а 3 бали. Якщо одна команда не знає відповіді, право відповіді може бути надане супернику.

1. Два міста на різних берегах великої європейської річки злилися разом і утворили європейську столицю. (Буда-Пешт на Дунаї.)

2. Яка європейська країна названа на честь столиці іншої європейської країни? (Румунія-Рим.)

3. Країна ЄС, яка відмовилася вводити в грошовий обіг євро на своїй території і зберегла власну валюту? (Великобританія.)

4. Що об'єднує ці міста — Венеція, СанктПетербург, Амстердам? (Міста стоять на каналах.)

5. Хто був президентом двох країн, не змінюючи кабінету? (В. Гавел — президент Словаччини та Чехії.)

На даному етапі проведення позакласного заходу, в плані роботи з обдарованими учнями, використовується така форма роботи, як складання або підбір диференційованих завдань, які включають різні прийоми, які допомагають учням самостійно впоратися із завданням і проявити свою ерудованість та обдарованість.

Станція 2 « Дерева –символи Європи»

Завдання для команд:

Назвати найдавніші дерева Європи і вказати, яке з них є візитною карткою тої чи іншої країни?

Найдавніші дерева Європи :

1 Дуби 2 Маслини 3 Тиси

4 Сосни 6 Платани 7 Каштани 8 Ялини

Завдання для команд:

«виростити » (намалювати) дерево Європейського Союзу. На стовбурах і гілочках написати якомога більше слів, пов’язаних з ЄС :

1) На стовбурі- (терміни, дати, події пов’язані зі становленням ЄС)

2) На гілочках (риси і людські якості , які є ознакою європейської культури)

Кожна гілочка – 1 бал.

Завдання-перепустки на наступний етап гри:

№1 Скласти анаграми:

АЄЦ ВРЯОІІРНГЕТЄАЦ	ЄВ єврОІНТЕГРАЦІЯ
ВПА аопгаа	ПО повага
ТПІІ ДВПІНРЬСУЖСВ	СПІ співдружність
ВЬВІ ИІСВЛТЧВЬ	ВВІ вічливість
ЬОТ ЛОТІРАНСТЕНЬ	ТОЛ толерантність

№2 Скласти географічне лото:

Скласти попарно назви країн та їхніх столиць:

Австрія — Відень ; Данія — Копенгаген

Греція — Афіни ; Італія — Рим

Німеччина — Берлін ; Бельгія — Брюссель

Станція 3 «Євроквітка»

Кожна команда повинна написати якомога більше заходів, які учні можуть організувати і провести в школах в рамках декади інформування про європейську інтеграцію України, який зазвичай проходить в травні місяці.

По закінченню роботи команди презентують свою «Євроквітку» обговорюють запропоновані заходи.

Кожний цікавий захід – 1 бал.

На цьому етапі проведення даного позакласного заходу застосовується така форма роботи з обдарованими учнями як - прийом « особливе завдання», який включає в себе тренувальні і творчі завдання підвищеної складності. А це дає можливість учням краще розкрити свій творчий та розумовий потенціал, проявити свою обдарованість.

Завдання-перепустка на наступний етап гри.

. Пропонується пограти у гру-футбол «Галопом по Європі». Всім стати у коло. Ведучий буде читати запитання, в той же час кидатиме комусь м’ячик. Ви швидко даєте відповідь і повертаєте йому м’яч.

1. Яка європейська країна славиться виробництвом годинників?

(Швейцарія)

2. Країна гейзерів та вулканів…

(Ісландія)

3. Найдовша річка Європи…

(Волга)

4. Скільки країн перетинає друга за довжиною річка Європи – Дунай?

(10)

5. Острів Великобританія відділяє від суходолу протока…

(Ла-Манш)

6. Найменша європейська країна, площа якої 0,44 км.кв.?

(Ватикан)

7. Найвища вершина Українських Карпат – гора…

(Говерла)

8. Найвищий водоспад Європи Бельбек висотою 866 м існує в країні водоспадів…

(Норвегії)

9. Найбільша за площею європейська держава, це…

(Україна)

10. Найбільший півострів Чорного моря…

(Кримський)

11. Європу від Азії відділяють гори…

(Уральські)

12. Найстаріший вулкан в Європі, який знаходиться на Чорноморському узбережжі Криму в Україні - …

(Карадаг)

13. Найкоротша річка в світі Аріль, довжиною 84 м, знаходиться в країні ….

(Італії)

14. Яка країна є батьківщиною всесвітньо відомих письменників Вільяма Шекспіра, Чарльза Діккенса, Роберта Бернса ?

(Велика Британія)

15. Столиця європейської держави, через яку протікає річка Вісла.

(Варшава)

16. Найулюбленішим напоєм німців є…

(Пиво)

17. На заході Європу омиває океан - …

(Атлантичний)

18. Найглибша в світі печера Жан-Бернан, глибиною близько 1600 м, знаходиться у …

(Франції)

Станція 4. «Ми – різні, ми – рівні, ми – європейці!»

Завдання командам: розкласти прапори ЄС у «кишеньки», які відповідають назвам країн ЄС.

Кожний правильно підібраний прапор – 1 бал.

Завдання-перепустка на наступний етап гри.

Кожний учасник по черзі називає одну країну ЄС( вказує рік вступу цієї країни до ЄС; та підтверджує чи заперечує ратифікацію цією країною договору про асоціацію України з ЄС)

(Бе ( Бельгія, Німеччина (ФРГ), Італія, Люксембург, Нідерланди, Великобританія, Данія, Франція,

Ір Ірландія, Греція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Австрія, Швеція, Естонія, Угорщина,Литва, Л Латвія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Кіпр, Болгарія, Румунія, Хорватія).

Під час роботи з обдарованими учнями, на даному етапі проведення позакласного заходу, використовується прийом « енциклопедист» . Який, дає можливість учня самостійного пошуку додаткового матеріалу для вирішення ускладнених завдань

Станція 5. «Україна – європейська держава!»

Завдання командам.

1. Назвати загальноєвропейські свята, які ми стали святкувати в Україні?

Ко Кожне назване свято – 1 бал.

Пр Провести «Хронологічний калейдоскоп» - хроніка відносин України з ЄС.

О Оцінювання калейдоскопу - за 10-бальною шкалою

Завдання-перепустка на наступний етап гри..

Назвати пісні , які є хітом в Європі і лідирують в хіт-парадах в Україні

На цьому етапі проведення позакласного заходу, обдаровані діти отримують можливість проявити підвищену пізнавальнау активність та здатність вийти за рамки завдання.

7.Підведення підсумків проведення квесту. Визначення та нагородження переможців.

На даному етапі проведення позакласного заходу

Додатки

для проведення квесту«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ»

Додаток № 1.

Україна і Європейський Союз

Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об'єднанням з ознаками конфедерації ^[1], до якого входять 28 європейських держав з населенням понад 507 млн. людей.

Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в центрі Києва у вересні 1993 року. З 1 грудня 2009 року (після набуття чинності Лісабонським договором) Представництво Європейської Комісії перетворилося на Представництво Європейського Союзу в Україні ^[2].

Внаслідок політики розширення, ЄС отримав спільні кордони з Україною 1 травня 2004 року, коли до союзу приєдналися десять країн, у тому числі Польща, Угорщина, Словаччина. Наразі спільна протяжність кордонів України та ЄС становить 1390,742 км.

Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна співпрацює з ЄС в рамках проекту «Східне партнерство», одним із завдань котрого є підготовка до вступу України до Європейського Союзу.

В листопаді 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, 9 листопада в Росії відбулася таємна зустріч президентів Януковича і Путіна, зміст якої залишається невідомим. Після цього українська влада різко змінила риторику і 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Внаслідок цього, по всій Україні розпочались масові акції протесту. 21 березня 2014 року, була підписана політична частина угоди асоціації з Європейським Союзом. Економічну частину угоди було підписано 27 червня 2014 року.

Додаток № 2.

Прагнення України до повноцінного членства в ЄС

Отримання статусу повноцінного члена ЄС, як стратегічна мета України була вперше задекларована президентом України Віктором Ющенком одразу після його обрання на початку 2005-го року.^[3]

Хоча в дискусіях українськими посадовцями і політологами називалися декілька конкретних дат можливого набуття членства, на цей час офіційно Україні від ЄС було запропоновано лише Європейську політику сусідства. Адміністрація президента поставилася критично до запропонованого статусу відносин у рамках сусідства^[4].

У березні 2007-го року Україні було запропоновано укладення Договору про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ця пропозиція хоча і викликала набагато сильнішу реакцію української держави^[5], все ж не містить конкретних планів приєднання України до ЄС у найближчому часі. Деякі західноєвропейські політики говорять про тимчасову «стомленість від розширення» європейських інституцій.^[6]

Позиція і політика ЄС

Для набуття членства в ЄС потрібна згода всіх країн членів. Деякі політики в ЄС мають сумніви щодо можливого членства України. В 2002-му році Комісар з Розширення ЄС Ґюнтер Верхьоген сказав, що «європейська перспектива для України не означає обов'язково членство у найближчі 10-20 років, хоча це можливо».

13-го січня 2005-го року Європарламент фактично одноголосно (467 «за» проти 19) прийняв постанову про бажання Європарламенту наближення позицій з Україною щодо членства. Єврокомісія відзначає, що, хоча ще має пройти певний підготовчий період прийняття нових членів не виключено. На що президент Ющенко відповів про свої наміри подати заявку на членство «у близькому майбутньому».^[7]

Декілька впливових в ЄС лідерів в той час виказали підтримку покращенню зв'язків з Україною. Зокрема міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд21-го березня 2005-го року заявив, що Польща за будь яких умов буде підтримувати євро інтеграційні прагнення України. Зокрема він сказав: «На даному етапі ми маємо концентруватися на конкретних кроках кооперації замість порожніх розмов про загальноєвропейську кооперацію». Три дні по тому опитування у шести найбільших країнах ЄС показало прихильність громадян ЄС до прийняття України у майбутньому як повноцінного члена.

У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що майбутнє України «в ЄС». Однак 9-го жовтня 2005-го року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виповнення планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Рен сказав, що ЄС має уникнути «занадто великого розширення» наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним.^[8]

Українські оглядачі виділяють так звану «групу опору» прийняття України до ЄС. Зокрема при укладанні тексту Посиленої Угоди між Україною і ЄС у березні 2007 з нього були виключені згадування про перспективу членства. «Будь-які згадки про перспективу вступу України до Євросоюзу були виключені з проекту посиленої угоди Україна — ЄС через позицію Франції», пише впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Позиція Італії залежить від внутрішнього політичного розкладу цієї країни. Так під час передвиборчих перегонів у цій країні уряд Сільвіо Берлусконі давав дипломатичні сигнали, що готовий підтримати євроінтеграційні прагнення України. Його політичний супротивник Романо Проді навпаки заявив, що «перспективи України вступити до ЄС такі самі, як і в Нової Зеландії».^[9]

Найстійкішим адвокатом ефективних відносин України з ЄС є провідні політичні сили сусідньої Польщі, члена ЄС з стійкими історичними зв'язками з Україною.

Додаток № 3.

Угода про асоціацію

З метою переведення відносин між Україною та ЄС від формату «партнерства та співробітництва» до «політичної асоціації та економічної інтеграції» наразі ведуться переговори щодо нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво,низки галузевих угод та домовленостей, які її доповнюватимуть в окремих сферах відносин між Україною та ЄС.

5 березня 2007 розпочато переговори про укладення нової угоди, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Представники ЄС наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною сусідом.^[10] Під час паризького Саміту Україна-ЄС (вересень 2008) досягнуто компромісного рішення щодо назви цієї угоди як Угоди про асоціацію.

Важливою складовою частиною нової Угоди є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає максимально глибоку економічну інтеграцію на основі домовленостей, досягнутих під час двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. Проведено всі раунди переговорів, останній ХХІ раунд відбувся 11 листопада 2011 року.

Порядок денний асоціації Україна — ЄС

16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію», який є новим практичним інструментом на заміну Плану дій Україна-ЄС для підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.

Документ підготовлено на принципах:

· політичної асоціації та економічної інтеграції,

· спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки.

Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.

Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, та оцінку виконання Україною чинного до весни 2009 р.^[11] Плану дій Україна — ЄС здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство.

Європейська Комісія слідкує за результатами (передусім щодо реалізації реформ) в рамках традиційного щорічного аналізу поступу в межах Європейської політики сусідства — ENP Progress Report^[12]. Доповідь за 2009 опублікована англійською^[13] та українською^[14] мовами.

Українське громадянське експертне середовище здійснювало власну оцінку виконання дійсного в минулому Плану дій Україна — ЄС^[15], та проводить оцінку виконання зобов'язань в рамках чинного Порядку денного асоціації. У травні 2010 року в Україні стартував Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У 2013 році був оприлюднений моніторинговий звіт щодо прогресу у виконанні зобов'язань у сфері охорони довкілля в рамках Порядку денного асоціації Україна — ЄС та виконання Дорожніх карт Східного партнерства за 2012 рік^[16]. На цей час проведено всі 21 раунди переговорів та готується XVII саміт Україна — ЄС, який очікувався на 22 листопада 2013 року. Саміт відбувся 28 листопада 2013 року, але обіцяну асоціацію В. Янукович не підписав під тиском Путіна. Внаслідок цього в листопаді в Києві, а згодом і по Украïні піднявся масовий протест, відомий як Євромайдан. Він продовжувався три місяці, перетік у революцію та загальну нестабільність, пов'язану з агресією Росії і призвів до зміни украïнськоï влади. Ключовими подіями стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014 р., а 27 червня 2014 р. — економічної (тобто вже повністю) Угоди про Асоціацію.

Додаток № 4

Майбутній вступ України в ЄС

Країни Європи на різних стадіях євроінтеграції

Угода про асоціацію

Статус кандидата в члени ЄС

Розпочато переговори про отримання повноправного членства

Члени ЄС

У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що майбутнє України «в ЄС». Однак 9-го жовтня 2005-го року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виконання планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Ренсказав, що ЄС має уникнути «занадто великого розширення» наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним.^[17]

27 червня 2014 президент Єврокомісії Жозе-Мануел Баррозу заявив, що Угода про асоціацію є початком вступу України в ЄС^[19]. Того ж дня Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюлезаявив, що він вірить у майбутнє членство України в ЄС^[20].

Щоб приєднатися до Євросоюзу, держава-заявник має задовольняти політичним і економічним умовам, загальновідомим як Копенгагенські критерії (в честь минулого в Копенгагені саміту 1993): демократичне уряд, що визнає верховенство закону і відповідних свобод та інститутів. Відповідно до Маастрихтського договору кожна поточна держава-член, а також Європарламент повинні прийти до згоди з приводу будь-якого розширення.

Вступ до ЄС відбувається в кілька етапів:

1. підписання Угоди про асоціацію;

2. включення в офіційну програму розширення ЄС;

3. подача заявки на вступ;

4. отримання статусу кандидата в члени ЄС;

5. вступ до ЄС.

Україна знаходиться на першому з цих етапів.

Процес вступу займає кілька років. Наприклад, Фінляндія подала заявку на вступ в 1991 році, а в 1995 році стала членом ЄС^[21].

Співробітництво в окремих секторах[

Безпека та оборона

Рамки співробітництва між ЄС та Україною у реалізації Європейської політики безпеки та оборони визначають угоди

· «Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз»

· «Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом» (підписані 13 червня 2005 р.).

Україна приєднується до заяв та позицій ЄС з регіональних та міжнародних проблем (станом липень 2009 р. Україна приєдналася до 90% заяв). Порушується питання залучення України на етапі їх підготовки.

Схвалено Робочий план співробітництва між Збройними Силами України та Генеральним секретаріатом Ради ЄС у сфері Європейської політики безпеки та оборони на 2009 рік.

16 жовтня 2008 започатковані перші неформальні зустрічі Міноборони України з Європейським оборонним агентством.

Україна бере участь у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (п'ять представника від МВС).

Опрацьовується питання участі України у військово-морській операції ЄС «Atalanta», яка розпочата у грудні 2008 р. в рамках Європейської політики безпеки та оборони для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі.

Торгівельно-економічне співробітництво

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС за перший квартал 2009 року, під час всесвітньої економічної кризи, зменшився в порівнянні з аналогічним періодом 2008 на 55,2% та склав 6,32 млрд дол. США, у тому числі:

· експорт — на 59,5% і склав 2,75 млрд дол. США

· імпорт — на 52,3% і склав 3,57 млрд дол. США

· від'ємне для України сальдо — 820 млн дол. США.

Основними статтями українського експорту до ЄС були: чорні метали та вироби з них, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, руди, зернові культури, одяг текстильний, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини, електричні машини і устаткування.

Основними статтями імпорту в Україну з ЄС були: котли, машини, апарати і механічні пристрої, наземні транспортні засоби, крім залізничних, електричні машини і устаткування.

Додаток № 4

Хроніка відносин Україна - ЄС

Представництво ЄС в Києві

· 1991 — Декларація ЄС щодо України.

· 1992 — Перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні.

· 1993 — Підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні.

· 1994 — Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

· 1995 — Перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських Співтовариствах.

· 1996 — Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Радою Міністрів ЄСприйняла план дій щодо України.

· 1997 — Перший Саміт Україна-ЄС (Київ), підписано угоду між Європейським Співтовариством по вугіллю та сталіта урядом України про торгівлю сталеливарними виробами.

· 1998 — набуття чинності угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусуасоційованого членства в ЄС, прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 852 про запровадження механізму адаптації законодавства України до ЄС. Другий саміт Україна—ЄС (Відень).

· 1999 — Третій саміт Україна — ЄС (Київ), ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до СОТ, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

· 2001 — Четвертий саміт Україна — ЄС (Ялта).

· 2002 — П'ятий саміт Україна—ЄС (Копенгаген).

· У квітні 2004-го року на саміті Україна-ЄС євро-очікування України були підірвані у зв'язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від ради міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.

· 2005 — Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.

· 2006 — саміт ЄС-Україна, Хельсінкі.

· 2007 — саміт ЄС-Україна, Київ.

· 5 березня 2007 — розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

· 2008 — Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС, саміт ЄС-Україна (Евіан).

· Вересень 2008 — під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.

· 7 травня 2009 — Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство»

· 16 червня 2009 — під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС».

· 25 лютого 2010 — Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС^[22].

· 2011 — саміт ЄС-Україна, Київ.

· 2013 — саміт ЄС-Україна, Брюссель. На саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.

· 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, внаслідок цього по всій території країні виникли масові демонстрації, проти призупинення процесу євроінтеграції^[23]^[24]. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій взяли участь понад мільйон людей^[25].

· 21 березня 2014 року у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

· 27 червня 2014 року — Президент України Петро Порошенко підписав другу (економічну) частину Угоди про асоціацію з ЄС.

· 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України (у вигляді телемосту технологією Skype).

· З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію.

Різні шари і соціальні групи населення України висловлюють неоднозначну позицію щодо наміру інтеграції в ЄС, проте, згідно з соціологічними опитуваннями, більшість населення (53%) виступає за приєднання до Європейського Союзу^[48]. Наразі відбуваються дискусії в рамках цього питання серед фахівців (конференції, зустрічі). Відчувається культурологічний розкол в громадській думці, спровокований значною мірою поверхневими знаннями історії ЄС та пропагандою РФ. Багато відеоблогерів і публічних діячів висловлюють свою думку у Всесвітній павутині.

Додаток № 5

Саміти Україна-ЄС[ред. • ред. код]

№	Дата зустрічи	Місто	Країна
№	Дата зустрічи	Місто	Країна
2-ий	16 жовтня 1998 року	Відень	Австрія
3-ий	23 липня 1999 року	Київ	Україна
4-ий	15 вересня 2000 року	Париж	Франція
5-ий	11 вересня 2001 року	Ялта	Україна
6-ий	4 липня 2002 року	Копенгаген	Данія
7-ий	7 жовтня 2003 року	Ялта	Україна
8-ий	8 липня 2004 року	Гаага	Нідерланди
9-ий	1 грудня 2005 року	Київ	Україна
10-ий	27 жовтня 2006 року	Гельсінкі	Фінляндія
11-ий	14 вересня 2007 року	Київ	Україна
12-ий	9 вересня 2008 року	Евіан	Франція
13-ий	4 грудня 2009 року	Київ	Україна
14-ий	22 листопада 2010 року	Брюссель	Бельгія
15-ий	19 грудня 2011 року	Київ	Україна
16-ий	25 лютого 2013 року	Брюссель	Бельгія
17-ий	27 квітня 2015 року	Київ	Україна

Замок Любарта from svinchuk

Козацький КВК

Мета. Розширити кругозір учнів про козацтво, закріпити знання, отримані на уроках народознавства, літератури. Збагачувати словниковий запас учнів, виховувати почуття дружби, силу волі, любов до нашого славного минулого.

Обладнання. Святково прикрашений зал, українські національні костюми для учнів, спортивні знаряддя.

Хід заняття

І. Слово вчителя. Ми зібралися з вами, діти, щоб переконатися, що ми є нащадками нашого славного козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей – вільних козаків.
Гетьман (читає). «Сини мої, козаки! Я, гетьман козацького війська, наказую провести змагання двох ку¬ренів, щоб підняти бойовий дух і мудрість нашого козацтва». Отамани, шикуйте курені!

II. Привітання куренів один одному.

Отаман першого куреня (командує).
Курінь «Козацька шабля»! Рівняйсь, струнко! Наш девіз:
Всі. Сам п'ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю!
Привітання суперникам:
«Нехай знає рідна мати — вільна Україна:
Козаки ми ще маленькі — зате гідна зміна».

Отаман другого куреня (командує).
Курінь «Сивий коник»! Рівняйсь, струнко! Наш девіз:
Всі. Степ широкий — то мій сват,
Сивий коник — то мій брат.
Привітання суперникам:
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, — козацького роду!»

Звучить запис Гімну України. Всі стоять струнко.

III. Розминка. Вчитель. А чи добре знаєте ви історію свого народу? Пропонуємо запитання для команд (почергово). Вибирається журі. Голова журі — гетьман.

1.    Що означає слово «козак»?
2.    Як утворилися козацькі поселення?
3.    Де виникла головна фортеця Січі?
4.    Хто був першим гетьманом Запорізької Січі?
5.    Чому Січ назвали Запорізькою?
6.    Що означає слово «побратим»?
7.    Що вміли робити на Січі?
8.    Як приймали у козаки?
9.    Які лицарські чесноти були у козаків?
10.    Як скасували Запорізьку Січ?

IV. Хто сильніший? Перетягування каната двома куре¬нями. Підбиття підсумків за перші три етапи гри.

V.    Козацька кмітливість.
Вчитель. Курінь, який відповість пер¬шим, отримує очко. Читаємо швидко.
1.    Як називається море, в яке впадає Дніпро? (Чорне)
2.    Яка пташка співає «спати пора»?(Перепілка)
3.    Льодовий потік, що повільно зсувається з гір. (Льодовик)
4.    Найбільш подібна до людини мавпа. (Орангутанг)
5.    Найбільша планета сонячної системи. (Юпітер)
6.    Найвище в світі дерево. (Евкаліпт)
7.    Найменша в світі пташка. (Колібрі)
8.    Найбільший в світі птах. (Страус)
9.    Тварина, в якої є сумка. (Кенгуру)
10.    1м'я української поетеси, співачки часів козацтва. (Маруся Чурай)
11.    Військовий човен козаків. (Чайка)
12.    Як називалась військова козацька сторожа? (Бекет)
13.    З якого дерева були ложки у козаків? (Із верби)
14.    Хто такі яничари? (Військо шаха)
15.    Що таке байдак? (Великий човен)
Підрахунок балів.

VI.    Козацький гопачок. Вчитель. Козацький танець був не просто танцем для душі. Це були спеціальні акро¬батичні вправи, які допомагали козаку навіть у бою. Козак, як вихор, міг із шаблею в руках, вистрибуючи, виконувати спеціальні елементи танцю. Самі вороги говорили, що важко битися з козаком, в якого вселився ніби сам біс. Це козаку допомагав танок.
Отож, спробуйте і ви свої сили в танці.
Конкурс «Хто кого перетанцює».
За бажанням вибираються два учасники із різних команд. Хто довше танцюватиме нав¬присядки, той — переможець.

VII.    Конкурс отаманів. За 5 хвилин записати імена відомих гетьма¬нів України часів Козаччини.

VIII. Конкурс «Визволи побратима з полону». Вчитель. Ми згадували з вами, що побратими — це названі брати, що по¬братались і дали слово честі і вірності.
Чи знаєте ви, які клятви давали побратими один одному?
Уявімо, що в кожній команді козаки побраталися.
Учасники стають парами у кожному курені.
Одного із побратимів забрали в полон тур¬ки. Щоб його визволити, необхідно пройти нелегкий шлях:
— Добігти до кільця і згинути м'яч.
— Із зав'язаними очима розплутати зав'язаний шпагат.
— Зібрати в обруч розкидані на підлозі шарики, кубики.
— Залізти в мішок і дострибати до побратима.
— Прив'язати побратима до себе (нога до ноги) і повернутись назад.

IX. Конкурс співу (домашнє завдання). Вчитель. Що то за козак коли він не лю¬бить співати?
Команди куренів мають переспівати одна одну. Виконуються тільки козацькі пісні. Пісні готувалися вдома Співають по од¬ному куплету. Перемагав команда, що біль¬ше знає пісень.

X. Підсумок. Виступає гетьман. Читає грамоту. Гетьман. Я – гетьман усіх вільних земель українських і всієї держави – даною мені владою і своєю волею привітати найсміливіших, найдружніших козаків. Нагородження учасників.

Блокада Ленінграда from svinchuk

Музей Лесі Українки в Колодяжному

Cело Колодяжне – Ковельського района Волинськоїобласті, відоме перш за все літературно-меморіальним музеємЛесіУкраїнки. Музей було засновано в 1949р. на території садиби, де Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

У травні 1882 р. сім’я Косачів переїжджає з Луцька в с. Колодяжне. Родина мешкала у будинку, який називали між собою великим. Тут народилися молодші сестри та брати Лесі. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували будиночок для Лесі.

І в сонячну погоду і в місячні ночі будиночок ніби світився своїми білими стінами, тому назвали його “білим”. На даху веранди прилаштували для Лесі солярій.

Рожева кімната в будинку Лесі Українки була і спальнею, і робочим кабінетом. Перед вікнами стоїть письмовий стіл, письмове приладдя, вазочка для квітів, дві поштові листівки, секретки, чашечка.

Праворуч – етажерка, на поличках твори письменників, примірники журналів, праці з історії, філософії.
Ліворуч від дверей – ліжко з червоного дерева, застелене білим покривалом, на ліжку гаптований рушник. На туалетному столику намисто, запонки, стрічка.

Блакитна кімната, вітальня. Ліворуч – коминок, біля якого Леся писала, відпочивала. Велику частину кімнати займає рояль. Середину кімнати займає овальний стіл з червоного дерева, накритий гаптованою лляною скатертиною.

В 1896 р. Розпочали спорудження “сірого” будинку (батьківський), вікна й віконниці якого були пофарбовані в сірий колір, відчого й пішла його назва.

Будинокмає три кімнати, кухню, дві веранди.

За німецької окупації садиба булла зруйнована і відреставрована в післявоєнний період.

Експозиція музею складається з таких розділів:
Волинськими стежками ЛесіУкраїнки;
Колодяжне – колиска Лесиного таланту;
Крізь все життя – до “Лісової пісні”;
Історія музею. Трагедія родини Косачів.

В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері – Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

екскурсія музеєм волинської ікони from svinchuk

Всеукраїнський конкурс

«Моральний вчинок»

Творчий звіт

діяльності учнів 3 (7)-Б класу

НВК «Гімназія № 14»

м. Луцька

Волинської області

«Дерево щастя об’єднує нас»

Луцьк, 2014

Творчий звіт

Назва проекту: «Дерево щастя об’єднує нас».

Виконавці проекту: учні 3(7)-Б класу КЗ «Луцький навчально-виховний комплекс «Гімназія № 14» Луцької міської ради Волинської області»,

кількість – 28.

Організатори проекту: учні 3(7)-Б класу, а саме:

1. Романенко Яна

2. Свереда Микола

3. Мазурок Катерина

4. Нагурнік Владислав

5. Павлюк Інна

Партнери та спонсори проекту: батьківський комітет 3 (7)-Б класу, Свереда Наталія Дмитрівна – член батьківського комітету класу, учні та педагогічний колектив гімназії.

Цільова аудиторія: 3 (7)-Б клас та учнівські колективи КЗ «Луцький навчально-виховний комплекс «Гімназія № 14», учениця 5(9)-В класу Малаховська Ярина, яка потребує тривалого лікування у зв’язку з онкозахворюванням.

Терміни реалізації проекту:

01.02.2013-31.05.2016 рр.

Проект довготривалий.

Завдання проекту:

- згуртувати учнівський колектив 3(7)-Б класу;

- виховувати свідоме ставлення до власних вчинків;

- залучити батьків, учнів, учителів до участі у різноманітних заходах у рамках проекту;

- придбати батьківському комітету класу бісер, фурнітуру для виготовлення виробів з бісеру;

- виготовити з бісеру браслети, сережки, декоративне намисто та оздоблення до поясів, блуз;

- виготовити символічне «Дерево щастя» (кожен учень класу повинен долучитися до роботи);

- організація благодійного ярмарку;

- вилучені кошти направити на лікування Малаховської Ярини;

- популяризація благодійності як духовного надбання українського народу;

- висвітлення результатів проекту у гімназійній пресі «Гнідавське гроно».

Стислий опис проекту

Життя триває лише мить; саме по собі воно – ніщо;

цінність його залежить від зробленого …

Лише добро, яке творить людина,

залишається, і завдяки цьому життя чогось варте.

Ж.-Ж. Руссо

Кожна людина приходить у цей світ, щоб бути щасливою, але поняття щастя кожен розуміє по-різному: щастя в роботі, у навчанні, у спілкуванні. На думку гімназистів 3(7)-Б класу, щастя полягає у тому, щоб робити щасливими інших і від цього самим стати щасливішими. А ще щастя – це робити щасливими тих, хто потребує особливої допомоги. Серед них – учениця 5-В класу Малаховська Ярина.

Відтак девізом проекту стали слова А. Сент-Екзюпері: «Коли ми усвідомимо свою роль на Землі, нехай найскромнішу і найнепомітнішу, лише тоді ми будемо щасливі.»

Учасник проекту Свереда Микола проводив майстер-клас з бісероплетіння спочатку для 5-х учнів класу, які у свою чергу навчили цьому мистецтву інших однокласників. Таким чином охопили цим видом діяльності усіх учнів класу.

У вільний час гімназисти 3(7)-Б класу виготовляли такі вироби: сережки, браслети, декоративне намисто, оздоблення до поясів та блуз, шарфів.

Мама Свереди Миколи активно долучилася до роботи: за власні кошти придбала частину бісеру, фурнітуру; допомагала дітям у виготовленні складних елементів виробів.

В дітей виникло бажання виготовити такий виріб, який би став символом класу і об’єднував усіх в хороших починаннях. Обговорюючи у загальному колі це питання, учні вирішили, що це буде символічне «Дерево щастя». Для його виготовлення кожен учень класу зробив гілочку з бісеру. Так створилося «Дерево щастя», крім того воно оздоблене декоративними плодами та фотографіями учнів.

Гімназисти класу організували та провели благодійний ярмарок. Вилучені кошти з продажу виробів були передані Малаховській Ярині.

Перелік заходів, що були проведені в рамках реалізації проекту:

- організували майстер-класи з бісероплетіння;

- провели опитування гімназистів з метою визначення найбільш популярних виробів з бісеру;

- підбирали асортимент виробів з додаткової літератури;

- створювали схеми для виготовлення виробів;

- батьківський комітет класу придбав бісер та фурнітуру для виготовлення виробів;

- виготовили вироби з бісеру: сережки, браслети, декоративне намисто, оздоблення до поясів, блуз, шарфів;

- шляхом обговорення питання в загальному колі визначили символ класу – «Дерево щастя»;

- кожен учень класу виготовив гілочку з бісеру, на яку було прикріплено власну фотографію; усі гілочки об’єднали у дерево, оздоблене декоративними плодами;

- організували і провели благодійний ярмарок;

- зібрані кошти передали Малаховській Ярині;

- проаналізували виконану роботу та визначили особистий внесок кожного у доброчинну справу;

- інформацію про проект розмістили у гімназійній газеті «Гнідавське гроно»;

- оголосили подяки учням, учителям, батькам на учнівській та батьківській конференціях за активну участь в акціях в рамках проекту;

- презентували проект «Дерево щастя об’днує нас» на гімназійному конкурсі проектів.

Учні 3 (7)-Б класу гімназії під час реалізації проекту:

- оволоділи практичними навичками роботи з бісером;

- згуртувалися;

- проявили свої лідерські якості, комунікативні здібності;

- виявили себе хорошими організаторами під час проведення загальногімназійних акцій;

- навчилися працювати у групах, відчувати взаємодопомогу та відповідальність;

- відчули потребу допомагати тим, хто цього потребує.

Вплив проекту на місцеву громаду

Завдяки реалізації проекту популяризували благодійність як духовне надбання українського народу, згуртували однодумців, які не залишилися байдужими до завдань проекту.

Перспективи розвитку проекту

- продовжити загальногімназійні благодійні ярмарки «Поспішаємо творити добро»;

- залучити до доброчинності громадськість міста, знайти спонсорів для реалізації завдань проекту;

- проводити і надалі виховні години, бесіди по класах, інформаційні хвилини на батьківських зборах з метою популяризації благодійництва;

- створити банк ідей «Діти - дітям»: розробка цікавих заходів, спрямованих на доброчинність, згуртування колективу;

- доповнити «Дерево щастя» новими декоративними гілками як символом продовження розпочатої доброчинної справи;

- провести родинне свято «Хвала рукам, що творять диво»;

- створити пам’ятки «Зроблене добро повернеться сторицею. Поради на щодень».

Фоторепортаж

Життя – це не ті дні, що пройшли, а ті, що запам’ятались.

П. А. Павленко